Галицька здоба впроваджує екологічну політику компанії!

Керуючись принципами соціальної відповідальності та екологічної безпеки, хлібопекарська компанія «Галицька здоба» підтверджує екологічність ведення бізнесу, застосовуючи енергоощадні технології та вживаючи усіх заходів для збереження довкілля у своїй виробничій діяльності.

Виробничі потужності «Галицької здоби» розташовані у дуже мальовничому місці – селі Страдч, що неподалік Львова. Це неймовірно красива місцевість - багато озер та річок, заповідник з його буковими та хвойними лісами, рідкісними тваринами та рослинами. Ще тут також є одна з відомих українських християнських святинь – Хресна дорога на Страдецькій горі.

Турбота про збереження довкілля – це велика робота, яка стосується кожного з нас, щоб ми змогли зберегти ці природні багатства. Це справді нелегка справа, яка вимагає моральної готовності та звичайно фінансових затрат. Але наші прості вчинки, які не вимагають надзвичайних зусиль, здатні врятувати планету та змінити світ на краще!

Сортування та повторна переробка відходів

Ми впроваджуємо звичку сортувати відходи - на виробництві встановили спеціальні контейнери для сортування сміття та постійно проводимо інформаційну роботу.

Ті відходи, які підлягають повторній переробці, а саме картон, папір, скло, метал, пластик, плівку, ми здаємо у спеціалізовані пункти прийому. Переробка та повторне використання продуктів з даних відходів дозволить зберегти природні запаси, зменшити негативний вплив на навколишнє середовище та заощадити енергетичні ресурси.

Переробка відходів є надзвичайно важливою, про що переконують наступні факти:

 Залізна банка – найбільш переробна ємність у всьому світі. Вона буде використана, перероблена і знову відправлена на магазинну полицю протягом 60 днів. Але якщо подібна тара потрапить на сміттєвий полігон, розкладатися їй доведеться від 20 до 50 років!

 Переробка 1 тони відходів зі скла економить 650 кг піску, 150 кг кальцинованої соди й 200 кг вапняку, необхідних для виробництва первинного скла.

 Пластик очолює сміттєвий рейтинг. Для його повного розкладання потрібно мінімум 150 років, а максимум – 1000. Більш того, розкладаючись, пластик виділяє токсичні речовини, які мають негативний вплив як на здоров’я людини, так і на навколишнє середовище. Залишки пластику просочуються в ґрунтові води, вітер відносить їх в океан, що призводить до загибелі фауни, тварини ковтають його часточки або ж заплутуються у пакетах. Переробка однієї тони
пластику може зберегти 5774 кВт/год або 103292000 кілоджоулів енергії, 3785-7570 л бензину, 685 літрів мастила, 30 кубічних метрів місця на звалищах та 48000 літрів води. І головне залишимо живими мільйон тварин, які щорічно гинуть через пластик, який винесло у море чи океан.

Переробка ртутовмісних відходів
Ми здали на переробку відпрацьовані люмінесцентні лампи, дбаючи про те, щоб ртуть не потрапила у навколишнє середовище. Ртуть відноситься до речовин першого класу небезпеки - вона практично не виводиться із організму і накопичується у вкрай токсичних концентраціях. Якщо ртутомісткі відходи потрапляють на звалище, вони розбиваються, а отруйні речовини потрапляють у повітря, ґрунти, воду.

 Одна велика трубчаста лампа денного світла містить до 70 мг ртуті і здатна спричинити нищівної шкоди природі та живим істотам. Тільки 1 грам ртуті здатен забруднити 200 тисяч кубічних метрів води і 3 млн кубічних метрів повітря. До того ж ртуть накопичується у корінні рослин та дерев, грибах, водоростях і рибі, а отже її споживають тварини і може потрапити прямісінько на наш обідній стіл.

Переробка батарейок та акумуляторів

Зовсім нещодавно ми започаткували нову ініціативу для працівників - здавати на переробку відпрацьовані акумулятори та батарейки, а компанія «Галицька здоба» оплачує їх утилізацію. Батарейки містять такі токсичні елементи як свинець, олово, магній, ртуть, нікель, цинк і кадмій. Коли вони потрапляють на сміттєзвалище, важкі метали з них опиняються у ґрунтах, і разом з ґрунтовими водами можуть потрапити у організм людей і тварин, наносячи непоправної шкоди.

 Екологи підрахували, що одна батарейка, викинута на сміттєзвалище, здатна забруднити важкими металами близько 20 м² землі та 400 л води, а також може стати причиною того, що не виростуть два дерева, не виживе кілька тисяч дощових черв’яків, які роблять ґрунт родючим, загине кілька сімей їжачків і кротів!
 Одна середньостатистична сім’я за рік використовує приблизно 70 батарейок. Хоч батарейки і становлять лише 0,25% від усіх відходів, на їх частку припадає не менше 50% токсичних металів у відходах. При цьому щорічно близько 3250 тон батарейок (162.5 млн штук батарейок) імпортуються в Україну і лише 4% з них вдалося переробити у Європі.
 Якщо батарейку віддати на переробку, то вона отримає друге життя, її елементи використають для виробництва інших продуктів. Наприклад, зі 100 батарейок можна зробити 100 олівців (графіт), столовий набір (залізо), 1 кг добрив (марганець) та 3 турки з латуні (цинк).

«Нам важливо, щоб батарейки реально потрапили до Європи на переробний завод, саме тому підрядника ми вибирали дуже прискіпливо. Батарейки, які ми здамо підряднику, відправляються до Польщі на переробку, і це оплатить «Галицька здоба». Окрім цього, ми розпочали проводити інформаційно-просвітницьку компанію серед колективу, щоби донести кожному важливість підтримання такої ініціативи» - коментує еко-ініціативу інженер з охорони праці ТОВ «Галицька здоба» Орест Кунтий.